Ісландська собака-шпіц за походженням і вівчарка за покликанням

Ісландська собака (Вівчарка) – Національна порода і гордість ісландців. Відноситься до групи шпіців, славиться робочими якостями. Представники породи нижче середнього розміру, легко рухаються, а також володіють милою і привабливою зовнішністю.

Характеристика породи

Висота в холці: пси - 46 см, суки – 42 см.

Вага: 10-16 кг.

Забарвлення: відтінки помаранчевого, чорний з підпалом (триколор), сірий, шоколадно-коричневий. Допустимі плями білого кольору маленького і середнього розміру на різних частинах тіла. Велика кількість білого, чорна спина рудих собак, суцільний чорне забарвлення вважаються дефектами.

Прибулі пальці: обов'язково подвійні, як і п'яті пальці.

Колір очей: темно-коричневі, у шоколадно забарвлених собак можуть бути злегка освітлені. Колір обведення повік і губ темно-коричневий.

Колір носа: чорний або темно-коричневий при шоколадному забарвленні шерсті.

Загальний вигляд: собаки розтягнутого формату з глибокими грудьми, суки більш тендітні, ніж пси. Вуха стоячі, трикутної форми, хвіст загнутий кільцем. Енергійні та легкі рухи. Шерсть Або коротка, або довга, але з густим підшерстям. Морда клиноподібна.

Історія породи

Предки породи потрапили в Ісландію з вікінгами , імовірно в IX-X столітті н.е. розвиток сільського господарства у норвезьких народів сприяло селекції місцевих собак, так і з'явилися перші Ісландські вівчарки.

Вікінги використовували їх для супроводу домашньої худоби . Собаки навчилися збирати стадо, підганяючи відсталих овець, і направляти його в потрібному напрямку.

Породні особини легко уживалися з людьми, агресії до незнайомців не проявляли. Однак подавали голос , коли до господарів наближалися гості. Пастушим ремеслом такі собаки займалися в будь-яких умовах. Погана погода, гірська місцевість, близькість густих лісів не ставали перешкодою.

Вікінги цінували їх за відданість, витривалість, розум і працьовитість. У їхніх сагах є згадки про собак, які, ймовірно, є ісландськими вівчарками.

Британці зацікавилися яскравими собаками-пастухами, і норвежці налагодили торгівлю вихованцями. Тепер Ісландські вівчарки мешкали не тільки на угіддях селян, але і в царських маєтках. Примітно, що великий драматург Вільям Шекспір присвятив пару рядків у п'єсі "Генріх V" цій породі.

&8220;&8230;тьху, шавка на тебе. Ісландський пес паршивий!&8230;&8221;

Henry V, Act 2, Scene 1

Переломним для породи став XIX століття, адже майже все поголів'я загинуло від чуми . Раніше, в XVIII столітті, Ісландія відчутно постраждала від землетрусів і вулканічних вивержень, які забрали тисячі людських і собачих життів.

Завдяки старанням зоотехніків укупі з любителями собак з Ісландії і Великобританії чисельність відновили. Сьогодні Ісландських вівчарок у світі мало.

У 1987 році на виставці в Копенгагені в рингу дебютували три перших представника. Вже через рік данські кінологи визнали породу самостійною, а англійці перевели стандарт і зареєстрували назву в своїх списках в 1995 році.

Десять років тому фахівці говорили про 4000 собак, що мешкають в світі, тоді як на початку минулого століття їх було не більше 40.

Поведінка та темперамент

Позитивні сторони:

• Відданість,
• Енергійність,
• Працьовитість,
• Сміливість,
• Живий розум,
• Здатність навчатися,
• Добродушність.

Негативні моменти:

• Зайва прихильність до власника,
• Вимагають великих навантажень.

Ісландська собака, як і всі шпіци, потребують постійного контакту з людиною.

Ісландська собака та людина

Всі собаки цієї породи дуже активні . Не рекомендується заводити їх людям, які не люблять проводити час на свіжому повітрі, тривалі прогулянки. З роллю господаря цілком впорається відповідальний підліток, але не дитина.

Зміст в міських умовах виправдані, якщо присутні щоденні довгі прогулянки , щоб собака могла вдосталь набігатися.

Правильно вихована особина ладнає з дітьми , не полюйте на котів. Агресії до людей у Ісландських собак зі здоровою психікою немає.

Ісландська собака – шпіц за походженням і вівчарка за покликанням. Це означає, що вона може бути і помічником в господарстві , і просто домашнім улюбленцем.

Утримання та догляд

Ісландська вівчарка не боїться морозів, спеки і опадів . Шерсть в холодну пору захищає від переохолодження, а влітку від прямих променів сонця і високої температури повітря. Щоб собака з таким типом шерсті промокла до шкіри, потрібно дуже постаратися. Через це Ісландських собак можна утримувати у вольєрі, але небажано, так як вони страждають від нестачі уваги.

Присутність господаря поруч – важлива умова для нормального життя і самопочуття вихованця.

Гуляють з ісландськими собаками довго, особливо якщо місце проживання – квартира. Дворазового вигулу з активними заняттями протягом 1,5-3 годин достатньо.

Породники стверджують, що у харчуванні собаки невибагливі , віддають перевагу морській рибі. В іншому вони мало відрізняються від інших тварин з сімейства псових. Порції невеликого обсягу з переважанням м'ясних продуктів. Приблизний раціон:

• М'ясо, риба,
• Яйця,
• Кисломолочні продукти,
• Невелика кількість злаків.

Овочі подаються рідко. Сухий корм підбирається виходячи з типу конституції і наявності алергічних реакцій. Порція розраховується індивідуально. Цуценят до 7-9 місяців годують 4-6 разів на день. Молоко дорослим собакам включати в раціон не рекомендується. Після проходження ветеринарного огляду призначаються добавки з вітамінами, мінералами.

Грумінг ісландської вівчарки простий у виконанні. Ретельно прочісують підшерсток і остевой волосся. Стригти і голити собак з таким типом шерсті небажано. Під час линьки гребінця застосовують частіше.

Кігті стрижуть у міру необхідності, вуха промивають 3-4 рази на місяць, намочивши ватний диск перекисом або краплями для вух з ветеринарної аптеки.

Увагу варто приділити прибутим пальцях . Зокрема, видаляти зайву довжину кігтя, тому що вони самостійно не сточуються. Відросло кігті на прибутих пальцях можуть принести чимало проблем. Наприклад, вони нерідко вростають в подушечку або шкіру на кінцівках.

Дресирування

Здібності ісландської собаки до дресирування на високому рівні. Представники породи швидко запам'ятовують команди і з радістю їх виконують.

Собаку можна навчити трюкам, які не входять до загальної програми курсу слухняності. Анатомія дозволяє легко рухатися, долати перешкоди різної висоти, брати участь в змаганнях на спритність.

Власники ісландської вівчарки часто захоплюються аджилити, фрістайлом. Подібні заняття припускають фізичну активність і вміння працювати зі спортивними снарядами.

Здоров'я та тривалість життя

Ісландські собаки живуть до 14-15 років . Це здорова порода довгожителів, що характерно для рідкісних порід із зазначеними габаритами.

Періодично з'являється інформація про випадки виявлення дисплазії тазостегнових суглобів, але навіть при крайніх ступенях перебіг хвороби не ускладнюється, як у великих порід. У старших собак виникають проблеми з очима (запалення).

Скільки коштує і де можна купити

Цуценя з документами, що підтверджують походження,набувають в ісландських і американських розплідниках. Національного клубу породи Ісландська вівчарка в системі РКФ немає.

Середня ціна:  15 000 &8211; 25 000 рублів .

Фото породи

Підбірка фото ісландської собаки.